Тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2026 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Директиву Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб та про заходи щодо сприяння справедливим зусиллям між державами-членами прийняти таких осіб і нести наслідки їх отримання  ( 1 ) , і, зокрема, пункт 2 статті 4,

Беручи до уваги пропозицію Європейської комісії,

Враховуючи наступне:

(1) (2) (3)

4 березня 2022 року, відповідно до статті 5 Директиви 2001/55/ЄС, Рада прийняла Імплементаційне рішення (ЄС) 2022/382  ( 2 ) , встановлюючи існування масового припливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та з ефектом ініціювання тимчасового захисту. Згідно зі статтею 4(1) Директиви 2001/55/ЄС тимчасовий захист спочатку застосовувався на один рік до 4 березня 2023 року, а потім був автоматично продовжений ще на один рік до 4 березня. 2024 рік. 19 жовтня 2023 року, відповідно до статті 4(2) Директиви 2001/55/ЄС, Рада прийняла Імплементаційне рішення (ЄС) 2023/2409  (3) , продовживши до 4 березня 2025 року тимчасовий захист, запроваджений Імплементаційним рішенням ( ЄС) 2022/382.

(4)  (5)

У контексті введення в дію Директиви 2001/55/ЄС 4 березня 2022 року держави-члени погодилися в декларації не застосовувати статтю 11 Директиви 2001/55/ЄС щодо осіб, які користуються тимчасовим захистом у даній державі-члені в згідно з Імплементаційним рішенням (ЄС) 2022/382, і які переміщуються до іншої держави-члена без дозволу, якщо тільки держави-члени Члени домовляться про інше на двосторонній основі. Оскільки особа може одночасно користуватися правами, пов’язаними з тимчасовим захистом, лише в одній державі-члені, бенефіціари тимчасового захисту, які переїжджають до іншої держави-члена, щоб користуватися таким захистом, не повинні одночасно користуватися соціальною допомогою у двох державах-членах.

(6)

Зараз близько 4,19 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом в Союзі. Загальна кількість зареєстрованих осіб, які користуються тимчасовим захистом, залишається стабільною на рівні близько 4,19 мільйона з невеликою постійною тенденцією до зростання, і мало хто повідомляє про повернення в Україну назавжди. Ситуація в Україні не дозволяє переселенцям повернутися туди в безпечних і тривалих умовах. За оцінками Міжнародної організації з міграції, станом на березень 2024 року в Україні налічується 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. 80% усіх ВПО повідомили, що були переміщені протягом року або більше. Управління ООН з координації гуманітарних питань підрахувало, що понад 14,6 мільйонів людей в Україні потребують термінової гуманітарної допомоги у 2024 році.

(7)

Крім того, не можна виключати, що в майбутньому можуть відбутися нові масштабні прибуття через складні гуманітарні умови та зростання нестабільності та невизначеності ситуації в Україні внаслідок російської агресії, включно з повторними та посиленими повітряними атаками удари по мирному населенню по всій країні. Ризик ескалації залишається. Так само залишається ризик для ефективного функціонування національних систем надання притулку; що в разі негайного припинення тимчасового захисту всі бенефіціари подадуть заяву на міжнародний захист одночасно.

(8)

Оскільки велика кількість переміщених осіб у Союзі, які користуються тимчасовим захистом, навряд чи зменшиться, поки триває війна проти України, необхідно продовжити тимчасовий захист, щоб вирішити ситуацію тих, хто зараз користується таким захистом у Союзі, або тих, хто потребуватиме цього з 5 березня 2025 року. Тимчасовий захист забезпечує негайний захист і доступ до узгодженого набору прав, мінімізуючи процедури в ситуації масового припливу до Союзу. Продовження тимчасового захисту також допоможе гарантувати, що системи надання притулку держав-членів не будуть перевантажені значним збільшенням кількості заявок на міжнародний захист, які можуть подати люди, які користуються тимчасовим захистом, до 4 березня 2025 року, якщо тимчасовий захист припиняється в того часу, або особами, які тікають від війни в Україні та прибувають до Союзу після цієї дати та 4 березня 2026 року або раніше.

(9) (10)

Таким чином, беручи до уваги, що підстави для тимчасового захисту залишаються, тимчасовий захист для категорій переміщених осіб, зазначених у Виконавчому рішенні (ЄС) 2022/382, слід продовжити до 4 березня 2026 року. Це Рішення поважає основні права та дотримується принципів, визнаних Хартією основних прав Європейського Союзу.

(11) (12)

Ірландія пов’язана Директивою 2001/55/EC і тому бере участь у прийнятті та застосуванні цього Імплементаційного рішення. Відповідно до статей 1 і 2 Протоколу №. або  22 щодо позиції Данії, доданої до Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу, Данія не бере участі в прийнятті цього Імплементаційного рішення, не є обов’язковою для нього та не підлягає його застосуванню.

ПРИЙНЯЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

Стаття 1

Тимчасовий захист, наданий переміщеним особам з України, зазначений у статті 2 Виконавчого рішення (ЄС) 2022/382, продовжений Виконавчим рішенням (ЄС) 2023/2409.

Стаття 2

Це Рішення набирає чинності через двадцять днів після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу .

Вчинено в Люксембурзі 25 червня 2024 року.

Радою

Президент

Х. ЛАХБІБ

( 1 )    ОВ L 212, 7.8.2001, с. 12 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dir/2001/55/oj.

( 2 )   Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює існування масового припливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та з наслідком початку тимчасового захисту ( ОВ L 71, 4.3.2022, С. 1 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2022/382/oj).

( 3 )   Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2023/2409 від 19 жовтня 2023 року про розширення тимчасового захисту, запровадженого Імплементаційним рішенням (ЄС) 2022/382 ( ОВ L, 2023/2409, 24.10.2023, ELI: http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2023/2409/oj ).