Тимчасові документи водія, видані відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280
ПОВІДОМЛЕННЯ КОМІСІЇ – Пояснювальні вказівки щодо застосування статей 4 і 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280 Європейського Парламенту та Ради про встановлення конкретних тимчасових заходів у зв’язку з російським вторгненням в Україну щодо документів водія, виданих Україною відповідно до її законодавства, після продовження періоду тимчасового захисту для переміщених осіб з України після 6 березня 2025 року.
Посилання: DOUE-Z-2025-70014
1. Вступ
Регламент (ЄС) 2022/1280 Європейського Парламенту та Ради ( 1 ) набув чинності 27 липня 2022 року. Цей Регламент встановлює певні заходи щодо документів водія, виданих Україною відповідно до її законодавства та зберігаються особами, які користуються тимчасовим або належним захистом згідно з національним законодавством відповідно до Директиви Ради 2001/55/ЄС ( 2 ) та Імплементаційного рішення Ради (ЄС) 2022/382 ( 3 ) . Відповідно до статті 9(2) Регламенту (ЄС) 2022/1280, цей Регламент припиняє застосовуватися наступного дня після закінчення періоду застосування тимчасового захисту щодо осіб, переміщених з України, як зазначено у статті 4 Директиви 2001/55/ЄС, відповідно до статті 6 цієї Директиви.
Ці рекомендації щодо тлумачення містять тлумачення Комісією статей 4 і 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280 у світлі продовження періоду тимчасового захисту для переміщених осіб з України після 6 березня 2025 року. Вони спрямовані на сприяння послідовному застосуванню та виконанню Регламенту (ЄС) 2022/1280, а також на допомогу органам влади держав-членів у цьому відношенні.
Ці настанови не встановлюють нових законодавчих стандартів. Крім того, Комісія підкреслює, що лише Суд Європейського Союзу має право формулювати обов’язкові тлумачення права ЄС.
2. Тривалість періоду тимчасової охорони
Імплементаційне рішення (ЄС) 2022/382 встановило масовий приплив переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС і, як наслідок, започаткувало тимчасовий захист для цих осіб. Згідно зі статтею 4(1) Директиви 2001/55/ЄС, тимчасовий захист було надано на початковий період в один рік, до 4 березня 2023 року, і згодом було автоматично продовжено на наступний рік, до 4 березня 2024 року. Відповідно до статті 4(2) Директиви 2001/55/ЄС, Рада у жовтні 2023 року вирішила продовжити тривалість тимчасового захисту на наступний період. року, до 4 березня 2025 року ( 4 ) . Оскільки підстави для тимчасового захисту залишалися, у червні 2024 року Рада вирішила продовжити термін тимчасового захисту, наданого переміщеним особам з України, ще на рік до 4 березня 2026 року ( 5 ) .
На момент ухвалення Регламенту (ЄС) 2022/1280 виявилося, що максимальна можлива тривалість тимчасового захисту, наданого переміщеним особам з України, становитиме три роки, враховуючи його можливі продовження відповідно до статті 4 Директиви 2001/55/ЄС ( 6 ) .
Регламент (ЄС) 2022/1280 передбачає визнання на території Союзу дійсних посвідчень водія, виданих Україною та власниками яких є особи, які користуються тимчасовим або належним захистом згідно з національним законодавством, а також видачу таким особам за певних умов спеціальних тимчасових документів водія. Щоб мінімізувати адміністративне навантаження на держави-члени та уникнути багаторазових продовжень, було вирішено, що документи водія, видані відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280, повинні містити найпізнішу можливу дату закінчення терміну дії. Ця дата має відповідати максимально можливому терміну тимчасового захисту, наданого переміщеним особам з України, який на момент ухвалення очікувався 6 березня 2025 року. Однак, відповідно до статей 4(3) і 6(3) Регламенту (ЄС) 2022/1280, незалежно від дати закінчення, зазначеної в документах, їх максимальна адміністративна дійсність повинна відповідати тривалості тимчасового захисту або належного захисту згідно з національним законодавством. (якщо особа не має посвідчення водія відповідно до зразка Союзу зі спеціальним тимчасовим кодом Союзу «95.01», як зазначено в статті 4(1)(a) Регламенту (ЄС) 2022/1280, і термін дії цього документа закінчується раніше).
3. Тимчасові документи водія, видані відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280
3.1. Кваліфікаційні картки водія, видані відповідно до статті 4 Регламенту (ЄС) 2022/1280
Будь-яка особа, яка бажає розпочати роботу як водій певних транспортних засобів для перевезення вантажів або пасажирів автомобільним транспортом у Союзі, повинна спочатку пройти початкову кваліфікацію, яка вимагається Директивою (ЄС) 2022/2561 Європейського Парламенту та Ради ( 7 ) . У деяких випадках початкова кваліфікація може передбачати відвідування курсів тривалістю від 140 до 280 годин і складання іспиту. Як водії, які є громадянами держави-члена, так і громадяни третьої країни, які працюють або використовуються на підприємстві, заснованому в державі-члені, повинні отримати цю початкову кваліфікацію в Союзі (у першому випадку вони повинні отримати її в державі-члені свого звичайного проживання, а в другому випадку – в державі-члені, де засновано підприємство, на якому вони працюють, або в державі-члені, яка видала їм дозвіл на роботу). Після успішного проходження початкової кваліфікації водієві видається Сертифікат про професійну підготовку (CAP), що засвідчує початкову кваліфікацію.
У деяких випадках вимоги та умови видачі CAP у третіх країнах подібні до тих, що є в Союзі. Відповідно до статті 368(1) та Додатку XXXII до Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони ( 8 ) , Україна наблизила своє національне законодавство до положень Директиви 2003/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 9 ) [попередниця Директиви (ЄС) 2022/2561] щодо водіїв транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення. Таким чином, держави-члени можуть застосовувати прискорену процедуру надання САР, виданого в Союзі відповідно до статті 4 Регламенту (ЄС) 2022/1280, до таких водіїв, якщо вони мають кваліфікаційну картку водія, видану в Україні, і користуються тимчасовим або належним захистом згідно з національним законодавством. Замість проходження повної початкової кваліфікації згідно з Директивою (ЄС) 2022/2561, такі водії мають лише пройти обов’язкове подальше навчання тривалістю від 35 до 60 годин, перш ніж отримати кваліфікаційну картку водія зі спеціальним тимчасовим кодом Союзу «95.01 (макс. 6.3.2025)», який має таке значення: «Водій, який має сертифікат професійної компетентності, який задовольняє зобов’язання щодо професійної компетентності – спеціальний випуск, дійсний лише протягом періоду тимчасового захисту», або до того, як на їхніх водійських правах чи водійському посвідченні буде нанесено той самий спеціальний тимчасовий код Союзу. Власники таких водійських кваліфікаційних карток, водійських посвідчень або водійських посвідчень вважаються такими, що відповідають обов’язковим початковим кваліфікаційним вимогам, необхідним для водіння.
Варто звернути увагу на статтю 4(3) Регламенту (ЄС) 2022/1280, в якій зазначено наступне:
«Без шкоди майбутнім актам Союзу, що стосуються тривалості тимчасового захисту , […] датою закінчення терміну дії таких кваліфікаційних карток водія або тих, що додаються до тимчасового спеціального коду Союзу, який вноситься до водійських прав, є 6 березня 2025 року.
Однак, незважаючи на дату, зазначену в таких документах, їх адміністративна дійсність повинна відповідати тривалості тимчасового захисту для осіб, переміщених з України, як зазначено в статті 4 Директиви 2001/55/ЄС, тривалості належного захисту відповідно до національного законодавства власника або терміну дії водійського посвідчення, залежно від того, що закінчується раніше.
3.2. Водійські права, видані відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280
Якщо водійське посвідчення особи, яка користується тимчасовим або належним захистом згідно з національним законодавством, було втрачено або викрадено, і якщо право керування, отримане такою особою, можна перевірити відповідно до законодавства, що діє в Україні, держави-члени можуть видати їй водійське посвідчення на основі зразка Союзу відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280. Під час видачі водійських прав держави-члени вводять спеціальний тимчасовий код Союзу «99.01 (макс. 6.3.2025)» у поле 12 водійських прав, що має таке значення: «Спеціальна видача, дійсна лише протягом періоду тимчасового захисту (UA права втрачено або викрадено)».
Варто звернути увагу на статтю 6(3) Регламенту (ЄС) 2022/1280, в якій зазначено наступне:
«Без шкоди для будь-яких майбутніх актів Союзу, що стосуються тривалості тимчасового захисту, […] датою закінчення терміну дії такого посвідчення водія є 6 березня 2025 року. Однак, незалежно від дати, зазначеної в посвідченні водія, його адміністративна дійсність відповідає тривалості тимчасового захисту стосовно осіб, відряджених з України , як зазначено в статті 4 Директиви 2001/55/ЄС, або тривалості тимчасовий захист або адекватний захист відповідно до національного законодавства, яким користується власник, залежно від того, що закінчиться раніше».
4. Застосування статей 4 та 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280 у світлі продовження періоду тимчасового захисту для переміщених осіб з України після 6 березня 2025 року
З положень, згаданих у параграфі 3, чітко випливає, що тимчасові документи водія, видані відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280 особам, відрядженим з України, які користуються тимчасовим або належним захистом згідно з національним законодавством, є дійсними протягом терміну дії такого тимчасового або адекватного захисту відповідно до національного законодавства, «незалежно» від дати, зазначеної в цих документах ( 10 ) . Як прямо зазначено у вищезазначених статтях, адміністративна дійсність цих документів «відповідатиме» тривалості тимчасового захисту.
Таким чином, вказівку «(макс. 6.3.2025)», що з’являється поруч із спеціальними тимчасовими кодами Союзу «95.01» та «99.01» і має бути внесено до тимчасових документів, виданих відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280, відповідно до статті 4(1) та статті 6(2), також слід тлумачити у світлі цього ключового положення Регламенту, яке переважає.
Практичне застосування
Беручи до уваги сферу дії та цілі Регламенту (ЄС) 2022/1280, а також для забезпечення послідовного застосування його положень, доки максимальна тривалість періоду тимчасового захисту для осіб, переміщених з України, невідома, Комісія вважає, що для зменшення будь-якої правової невизначеності використання спеціальних тимчасових кодів Союзу «95.01» та «99.01», виданих відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280 більше не слід доповнювати вказівкою «(макс. 6.3.2025)».
Хоча цей максимальний термін дії вказано на тимчасових документах водія для полегшення моніторингу відповідності, він більше не є необхідним або корисним для цієї мети. Крім того, немає ризику плутанини, оскільки ці спеціальні тимчасові коди ЄС видаються лише відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/1280 і на час його застосування. [Це без шкоди тому факту, що адміністративна дійсність цих документів може закінчитися раніше з інших причин, як зазначено в статті 4(3) Регламенту (ЄС) 2022/1280].
Тому, щоб уникнути можливих непорозумінь у застосуванні статей 4 і 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280, Комісія вважає, що держави-члени повинні взяти до уваги наступне:
| — | Більше недоцільно додавати вказівку «(макс. 6.3.2025)» поруч із спеціальними тимчасовими кодами Союзу «95.01» і «99.01», виданими відповідно до статей 4 і 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280. |
| — | Так само, у випадках, коли ця інформація вже міститься у відповідних документах водія, вона не має постійного юридичного значення та на практиці застаріла. |
| — | Адміністративну дійсність водійських кваліфікаційних карток із спеціальним тимчасовим кодом Союзу «95.01» або дійсність того самого коду, внесеного в посвідчення водія чи свідоцтва водія, слід тлумачити як відповідність тривалості тимчасового захисту по відношенню до осіб, відряджених з України (навіть якщо це триває після 6 березня 2025 року), тривалості належного захисту відповідно до національного законодавства власника або періоду дії водійського посвідчення, залежно від того, що закінчується першим. |
| — | Адміністративну дійсність водійських посвідчень зі спеціальним тимчасовим кодом Союзу «99.01» слід тлумачити як відповідність тривалості тимчасового захисту стосовно осіб, переміщених з України (навіть якщо це триває після 6 березня 2025 року), або тривалості належного захисту відповідно до національного законодавства власника, залежно від того, що закінчується раніше. |
| — | Держави-члени, які застосували або збираються застосувати статті 4 або 6 Регламенту (ЄС) 2022/1280, тепер повинні вводити ці спеціальні тимчасові коди Союзу в тимчасові документи водія без додавання терміну дії. |
( 1 ) Регламент (ЄС) 2022/1280 Європейського Парламенту та Ради від 18 липня 2022 року про встановлення конкретних тимчасових заходів з огляду на російське вторгнення в Україну щодо документів водія, виданих Україною відповідно до її законодавства ( ОВ L 195, 22.7.2022, С. 13 , ELI: http://data.europa.eu/eli/reg/2022/1280/oj ).
( 2 ) Директива Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють справедливим зусиллям держав-членів щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки їх прийняття ( ОВ L 212, 7.8.2001, С. 12 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dir/2001/55/oj ).
( 3 ) Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року про виявлення масового притоку переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та з наслідком ініціювання тимчасового захисту ( ОВ L 71, 4.3.2022, С. 1 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2022/382/oj ).
( 4 ) Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2023/2409 від 19 жовтня 2023 року про розширення тимчасового захисту, запровадженого Імплементаційним рішенням (ЄС) 2022/382 ( ОВ L 2023/2409, 24.10.2023, ELI: http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2023/2409/oj ).
( 5 ) Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2024/1836 від 25 червня 2024 року про розширення тимчасового захисту, запровадженого Імплементаційним рішенням (ЄС) 2022/382 ( ОВ L 2024/1836, 3.7.2024, ELI: http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2024/1836/oj ).
( 6 ) Див. пункт 14 Регламенту (ЄС) 2022/1280.
( 7 ) Директива (ЄС) 2022/2561 Європейського Парламенту та Ради від 14 грудня 2022 року про початкову кваліфікацію та підвищення кваліфікації водіїв певних дорожніх транспортних засобів для перевезення вантажів або пасажирів ( ОВ L 330, 23.12.2022, С. 46 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dir/2022/2561/oj ).
( 8 ) ОВ L 161, 29.05.2014, с. 3 , ELI: http://data.europa.eu/eli/agree_internation/2014/295/oj .
( 9 ) Директива 2003/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 липня 2003 року про початкову кваліфікацію та подальшу підготовку водіїв певних дорожніх транспортних засобів для перевезення вантажів або пасажирів, що вносить зміни до Регламенту (ЄЕС) № або Директиви Ради 3820/85 та Директиви Ради 91/439/ЄЕС та скасовує Директиву Ради 76/914/ЄЕС ( ОВ L 226, 10.9.2003, С. 4 , ELI: http://data.europa.eu/eli/dir/2003/59/oj ).
( 10 ) Якщо адміністративна дійсність таких документів не закінчується раніше з інших причин, як це передбачено в статті 4(3) Регламенту (ЄС) 2022/1280. Наприклад, водійські права зі спеціальним кодом ЄС «95.01» можуть мати менший адміністративний термін дії, ніж термін тимчасового захисту.
Коментарі